Смородина і порічка належать до культур з високою регенераційною здатністю кореневої системи і в умовах промислового розсадника успішно розмножуються здерев'янілими живцями. Використовують здерев'янілі однорічні пагони товщиною 6-10 мм, які заготовляють на чистосортних суперелітних чи елітних маточниках.
Живцеві маточники смородини і порічки закладають восени, не пізніше, ніж за 20 днів до настання сталих холодів у ретельно підготовлений і добрив ґрунт (див. закладання маточника малини) за схемою 1,5-2х0,3-0,5 м. Використовують їх впродовж 5-6 років.
Заготівлю живців проводять, починаючи з наступного року, безпосередньо перед садінням їх у шкілку. Оптимальним строком живцювання в зоні Полісся для смородини є перша половина вересня, для порічки - ІІІ декада серпня-І декада вересня.
Пагони відокремлюють, залишаючи на маточних кущах пеньки довжиною 2-3 см (для забезпечення приросту наступного року), звільняють від листя, розрізають на окремі живці довжиною 18-20 см, зв'язку язують у пучки по 50 шт, етикетують і зберігають у холодильнику або підвалі до моменту висаджування у шкілку, не допускаючи підсихання живців.
Місце під шкілку ретельно готують, вносять 80-100 т/га перегною та P90-120 K90-120. Висаджують живці рядковим з шириною міжрядь 60-90 см або стрічковим способом з відстанню між стрічками 80-90, між рядками у стрічці 20 см та між живцями у рядку 5-8 див. Садіння проводять вручну у попередньо нарізані щілини, вертикально, слідкуючи за тим, щоб верхня брунька була на рівні ґрунту. Відразу після садіння ґрунт довкола живців ущільнюють і поливають із розрахунку 300-400 м3 води на 1 га, а через 3-4 дні розпушують на глибину 8-10 див.
Впродовж наступної вегетації рослини регулярно поливають, підтримуючи вологість ґрунту у півметровому шарі на рівні 75-80% НВ, тричі підживлюють азотними добривами: перший раз - на початку вегетації, кожен наступний - через 3-4 тижню після попереднього. Щоразу їх вносять по 20-30 кг/га д. р. Ґрунт утримують у чистому від бур'бур'янів та розпушеному стані. Рослини у шкілці періодично оглядають, видаляючи і знищуючи ті, що мають симптоми вірусних хвороб, а також проводять комплекс робіт з захисту від шкідників та хвороб, таких як попелиці, бруньковий кліщ, борошниста роса.
За сприятливих умов протягом вегетаційного періоду виростають добре вкорінені, стандартні саджанці, вихід яких може досягати 65-85% від кількості висаджених живців. Перед викопуванням саджанців на них обшморгують листки. Викопування проводять вручну або за допомогою викопувального плуга. Саджанці сортують, зв'язку язують у пучки, етикетують і зберігають до реалізації в холодильниках, підвалах або прикопах.
Технології вирощування
В умовах Полісся смородина задовільно розвивається і плодоносити на дерново-слабопідзолистих піщаних і глинисто-піщаних ґрунтах, а також на меліорованих торф'яні яниках. Вона може рости на важких глинистих ґрунтах при забезпеченні їх достатньою кількістю органічних добрив і дренуванні.
Придатним місцеположенням вважається рівне або невеликі схилах крутістю 3-7 градуси. При виборі місця необхідно враховувати світлолюбність культури. Найвищі врожаї отримують на добре освітлених ділянках у чистих насадженнях. Слід також унікати глибоких западин, де немає достатнього руху повітря, бо при застоюванні холодного повітря квітки і навіть зав'язь можуть пошкоджуватись весняними приморозками. Ділянки із заляганням підґрунтових вод на глибині, менше 1м від поверхні ґрунту, непридатні для вирощування смородини.
Передпосадкова підготовка ґрунту відіграє важливу роль у забезпеченні доброго росту, плодоношення і годині продуктивного використання насаджень.
Смородина чутліва до реакції ґрунтового розчину. На кислих ґрунтах пригнічується її ріст і зменшується врожайність, рослини швидше уражуються грибними хворобами, знижують морозостійкість, з них передчасно осипаються ягоди. Для зниження кислотності і поліпшення умов розвитку кислих бактерій кислі ґрунти вапнують. Орієнтовні норми внесення меленого вапна на 1 га на глинистих ґрунтах такі: на середньокислих (рН 4,5-5,7)-6 т; на слабокислих-4-5 т; на супіскових середньокислих - 2-3 т. Вапно вносять під попередню культуру при зяблевій оранці або в парове поле після збирання попередника. При відсутності вапна можна вносити доломітове борошно або мергель. За даними Н.А. Бистрої (1986), при вапнуванні дерново-підзолистих глинисто-піщаних глеюватих ґрунтів урожай смородини зріс на 9-15 ц/га.
На ділянці, відведеній під насадження смородини, наприкінці літа проводять оранку на глибину 22-25 див. На ріст кореневої системи і пагонів позитивно впливає глибока оранка. В умовах Полісся під основну оранку вносять не менше 50 т/га гною, фосфорні і калійні добрива (по 90-120 кг/га д. р.). На дерново-підзолистих ґрунтах для збільшення в ґрунті органічної речовини при передпосадковій підготовці ґрунту слід використовувати сидеральні культури.
Оптимальний рядків садіння саджанців - кінець вересня-перша половина жовтня.
Вертикальна посадка. Для садіння використовують однорічні стандртні саджанці тільки першого товарного сорту. Коренева система повинна бути з добре розвинутої мичкою. Коріння садивного матеріалу, підвезеного з місця зберігання до місця садіння, спочатку тимчасово прикопують, тому що підсихання коренів неприпустимо.Садіння смородини проводять механізованим або ручним способом. Для механізації роботи використовують саджальну машину СШН-3 або ССН-1. При першому проході, агрегат направляють за встановленими віхами, а при наступних - за слідами маркера.Саджанці висаджують з нахилом під кутом 450 із заглибленням пагонів на 6-8 см, через 0,5 м у рядку. Таким чином забезпечується добра приживлюваність рослин.
При відсутності в господарстві саджальної машини можна використовувати 3 - або 4 - корпусний плуг. Після першого проходу плуга на дно борозни розкладають саджанці, іншим проходом коренева система їх присипається і ущільнюється. Наступна борозна утворюється при іншому проході 4-корпусного плуга або при третьому - 3-корпусний. У цьому випадку відстань між рядками буде 2,8 м, в іншій - 3,15 м. (Гурін А. Р., 2001).
Навесні проводять обрізку пагонів вручну, залишаючи на кожному з них 3-4 добре розвинутих бруньки.
Прийоми догляду першого року направлені на отримання на кущі 5-6 пагонів довжиною 60-90 см кожний.
У наступні роки ґрунт у насадженнях утримують чистимо від бур'бур'янів, поливами забезпечується необхідна вологість (не менше 70 % НВ), своєчасно і якісно ведеться боротьба з хворобами та шкідниками. Кущ формують таким чином, щоб у нього було 14-16 пагонів одно-чотирирічного віку. Пагони старшого віку, як і сухі, пошкоджені хворобами та шкідниками, видаляють і спалюють.
На другий рік після садіння з куща отримують по 0,2-0,4 кг, у наступні роки 1-2 кг і більше плодів.
Якщо планується механізований (комбайновий) збір ягід, то плантація має бути не менше 30-40 га, яка створюється щорічним садінням 10-12 га. Створення інтенсивних насаджень смородини
Основною метою пропонованої інтенсивної технології вирощування смородини є вирощування високоякісного врожаю із зменшенням витрат на закладку насаджень, економія садивного матеріалу, ефективна підготовка кущів до механізованого збирання врожаю.
Технологія пройшла виробничу перевірку і може можуть застосовуватися в садівничих господарствах різних форм власності Полісся та Лісостепу України. (Кручек А. Н., 1997; Федоренко В. С., Шеренговий П. З., Кручек А. Н., 2000).
Основні етапи технології: підготовка ґрунту; посадка саджанців; формування суцільного ряду; догляд за насадженнями і міжряддями; підготовка кущів до механізованого збирання врожаю.
Вибір місця і підготовка ґрунту для створення інтенсивної технології мало відрізняється від загально прийнятої. Ґрунт перед посадкою готують завчасно. Після дискування проводять оранку на глибину гумусного шару. Під оранку вносять 40-60 т/га гною та мінеральні добрива в залежності від забезпеченості ґрунту фосфором і калієм (90-120 кг/га).
Посадка смородини проводитися в борозни рядами, розташованими на відстані 2,5-3 м один від іншого, а при наявності малогабаритної техніки - 2 м. Борозна робиться однокорпусним плугом на глибину 15-18 див. Посадка проводитися однорічними, одностебельними, сильнорослими саджанцями висотою від 80 см і більше. Рослини висаджують похило під кутом 30-350 в борозну із заглибленням на 4-6 см нижче їх умовної кореневої шийки. Відстань між рослинами в ряду дорівнює висоті висаджуваного саджанця.
Після посадки саджанців пагони вкорочують і пришпилють вдовж ряду деревяними шпильками, які перегнивають у ґрунті за 1-2 роки. Коли з бруньок нахилених саджанців виростають вертикальні пагони висотою 15-20 см, їх підгортають вологим ґрунтом, згодом підгортання повторюють. Борозну засипають на рівні ґрунту. В цьому випадку не утворюється земляних валиків, які можуть заважати при механізованому збиранні врожаю. До кінця першої вегетації утворюється суцільна смуга пагонів, більш рівномірна, ніж при вертикальному садінні.Горизонтальний спосіб садіння смородини забезпечує такий же самий розвиток рослин, як при традиційному вертикальному.
Основною перевагою горизонтального садіння є зниження кількості садивного матеріалу з 7,2 тис. до 3,6 тис. саджанців на 1 га (Гурін А. Р., 2001).
Догляд за насадженнями заключається в 5-6-ти разовому розпушенні міжрядь і 3-4-х рихленнях в рядках. Глибина обробітку в межах 10-12 см, а біля кущів - 5-6 див. Мінеральні добрива вносять щорічно, органічні через 2-3 роки. Фосфорні і калійні добрива (90-120 кг/га) вносять восени під зяблевий обробіток ґрунту, а азотні - навесні під першу культивацію. Досить ефективні підживлення смородини у період формування зав'язі (1-1,5 ц/га аміачної селітри).
Пагоноутворювальна здатність посаджених рослин в першу чергу залежить від сортових особливостей. Якість вкорінення пагонів визначається умовами догляду. Якщо однорічні саджанці добре вкорінилися, то після закінчення вегетації їх розріджують, залишаючи на постійному місці найкращі рослини з відстаню одна від одної 50 см. Викопані саджанці використовують як для розширення насаджень, так і для реалізації. Слаборослі рослини висаджують на дорощування.
Надалі проводитися робота з підготовки кущів до механізованого збирання врожаю. Рано навесні всі нижні гілки, які направлені в бік міжрядь видаляються. Одночасно вирізають старі, поламані та однорічні гілки, які загущують кущ. Формування кущів дозволяє перетворити розлогі кущі в напів розлогі, зменшивши основу до 0,2-0,3 м, що відповідає критерію придатності для комбайнового збирання ягід (Шеренговий П. З., Кручек А. Н., Гонтар В. Т., Мазур Б. М., 2002).
Технологія базується на біологічних особливостях сортів смородини, умовах кращого освітлення вегетативних і генеративних утворень, що приводити до значного підвищення врожайності і якості плодів, меншого осипання ягід і листків.
При вивченні створеної інтенсивної технології насаджень смородини на кафедрі садівництва НАУ кращими сортами для неї виявились нові сорти Дочка Ворскли, Говтва, Пам'ятна, Прем'єра, Дружба, Народна, Голосіївська 2. Серед занесених до Реєстру сортів рослин України економічно вигідно вирощувати Зелену димку і Чорний жемчуг. Результати економічного аналізу підтверджують економічну ефективність технології. Зменшуються капітальні вкладення на закладання насаджень за рахунок зниження витрат на садивний матеріал. Собівартість 1 ц ягід при цьому знижується на 6,3-12,7 грн. Відповідно підвищується рівень рентабельності, який становить 133-139 %. |
Що таке регенеративне землеробство?відновлювальна ферма не є абсолютно новим способом ведення сільського господарства, більшу частину цих практик потрібно використовувати знову і впроваджувати як інноваційні!Що таке регенеративне землеробство?