Застосування фугінцидів

Однією з перспективних ягід у садівництві є смородина. У майбутньому в Україні планують значно розширити площі ягідників, оскільки чорна смородина займає одне з перших місць серед ягідних культур за економічною доцільністю вирощування: висока віддача з одиниці площі, мінімальні матеріальні i трудові витрати на закладання й експлуатацію, швидке повернення коштів, витрачених на її вирощування, оскільки більшість сучасних сортів смородини придатні до механізованого збирання. Однак виробництво ягід потребує не тільки відповідних сортів, альо ї технологій та систем захисту, що базується на застосуванні високо селективних та малотоксичних препаратів хімічного й біологічного походження із нетривалим терміном очікування після обробки до збирання врожаю. Корисна ягода Смородина, як відомо, належить до типових кущів, які формуються з пагонів заміщення (нульових пагонів). Ця культура набула поширення завдяки своїм цінним харчовим та лікувальним властивостям: ягоди містять цукри, органічні кислоти, вітаміни A, В, С, пектин (до 1,5%), мінеральні солі та інші сполуки. За вмістом вітаміну С (до 300-350 мг) смородина посідає перше місце серед традиційних плодових i ягідних культур. Багато в ній також Р-активних речовин (400-500 мг). Ягоди смородини є цінною сировиною для виробництва соків, джемів, варення. Її використовують при лікуванні цинги, захворюваннях шлунка, порушенні обміну речовин тощо.

 

Вигідне різноманіття Чорна смородина по праву вважається старожилом українського саду. I сьогодні вона належить до найбільш цінних садових плодово-ягідних культур, які широко використовуються у харчовій промисловості. Протягом останніх років у багатьох країнах світу відбувається значне зростання виробництва ягід чорної смородини. Це пов'язаність язано з механізацією найбільш трудомістких робіт при її вирощуванні, i в першу чергу - з механізацією збирання врожаю. Має популярність ця культура в країнах Єврозони y зв'язку зі застосуванням новітніх технологій переробки ягід. Так, на сьогодні Польща є найбільшим виробником чорної смородини в ЄС. Загальна площа під цією культурою в країні сягає 80 тис. га, a увесь урожай становить близько 150-180 тис. т на рік. Для порівняння, загальна площа під смородиною в Україні, згідно з даними офіційної статистики, досягає лише 5 тис. га, a загальне щорічне виробництво - від 20 до 30 тис. т, завдяки чому Україна входити до числа 5-7 провідних світових виробників цієї культури. Смородина використовується переважно для виробництва соків, нектарів та інших напоїв, а також як наповнювач для молокопродуктів. У нашій країні цю культуру вирощують майже повсюдно, але найбільші площі насаджень (96%) зосереджено y найсприятливіших для неї грунтово-кліматичних зонах - Поліссі i Лісостепу. Майже половина (47%) плантацій розташована y приватність i аматорських господарствах. На невеликих присадибних, дачних ділянках та в господарствах різних форм землекористування нині аудитується вирощування різних сортів смородини, які дають хороші врожаї високої якості. За останні роки захисниками рослин та селекціонерами досягнуто значного прогресу в оновленні існуючого асортименту i заміні старих сортів за рахунок новостворених на основі сучасних вимог та параметрів. Велика різниця між потенційними можливостями i фактичним рівнем урожайності пов'язана з недостатньою стійкістю до біо - та абіотичних факторів довкілля: як то стійкість до хвороб та шкідників, зимо - та посухостійкість, a також є наслідком недотримання технологій вирощування, яка до того ж має бути розроблена для конкретних промислових (або перспективних) сортів. Велика різниця між потенційними можливостями і фактичним рівнем урожайності пов'язана з недостатньою стійкістю до біо-та абіотичних факторів довкілля, як-то стійкість до хвороб, зокрема борошнистої росі. Борошниста роса - загроза врожаю Хвороба проявляється на молодих листках, ягодах i пагонах y вигляді білого, спочатку павутинистого, a пізніше - порошистого, борошнистого нальоту. На смородині переважає листкова форма хвороби. Наліт спочатку утворюється на нижньому боці платівки y вигляді окремих плям, i тільки при інтенсивному розвитку хвороби він охоплює повністю листок з обох боків. Листки стають гофрованими, крихкими, темніють i засихають. На ягодах борошниста роса частіше трапляється на чорній смородині y вигляді окремих плям із білим нальотом. Уражені ягоди засихають i обпадають. Пізніше наліт ущільнюється, стає темно-сірим, на ньому з'єднання являється велика кількість дрібних чорних цяток - клейстотеціїв гриба. Уражені листки деформуються, засихають i обпадають. На нестиглих ягодах наліт легко стирається, пізніше він стає темно-буримо, повстяним. Уражені ягоди перестають рости, засихають i обпадають. У пагоні уражуються верхівки приросту, їх ріст припиняється, верхівки скривлюються, засихають, стають коричневими, пізніше чорніють. В умовах України борошниста роса є однією з особливо шкідливих i зповсюджених хвороб смородини. Найбільшу загрозу хвороба завдає у зонах Полісся i Лісостепу України, менш шкідлива вона у господарствах Степової зони. Неоднаковий розвиток борошнистої росі у різних зонах зумовлений різними кліматичними умовами, основними показниками яких є температура i вологість повітря. Найбільш придатні умови для розвитку борошнистої росі утворюються за температури повітря 17-22°С, відносній вологості 69-90% i при відсутності чи наявності незначних опадів. Величина прямих втрат урожаю ягід чорної смородини залежить від стійкості сорту. При ураженні борошнистою росою зменшується площа 1,5-2 рази i маса листя y 1,5 разу, що знаходиться y прямій залежності від ступеня ураження. Приріст ураження пагонів чорної смородини на відміну від здорових значно затримується y 1,2-1,5 разу, a стійкість їх до дії низьких температур знижується. Борошниста роса - дуже шкідливе захворювання. За значного ураження недобір урожаю може досягати 50%. Ураження рослин збудником борошнистої росі призводить до змін фізіологічних процесів. Продуктивність фотосинтезу листя смородини при ураженні знижується y 2,1-3,7 разу. У стійких сортів зниження продуктивності фотосинтезу значно менше, ніж y сприятливих. Борошниста роса викликає сильне порушення водного балансу листя смородини. Інтенсивність транспірації y хворих рослин на відміну від здорових збільшується y 1,6-3,1 разу. Ці зміни відбуваються залежно від стійкості сорту i ступеню розвитку хвороби. За сприятливих для патогена умів хвороба має епіфітотійний характер, а втрати врожаю культури досягають значних розмірів, що призводить до різкого зниження якості продукції. Збудником захворювання є сумчастий гриб Sphaerotheca morsuvae Berket Curt родини Erysiphaceae, порядку Erysihpales, клaсyAscomycetes. Гриб поширюється протягом літа за допомогою конідій, які дуже легко відокремлюються, переносяться вітром, a також комахами. Оптимальна температура, за якої відбувається проростання конідій, коливається в межах 20-30°С. Отже, ранній появі борошнистої росі (збудник - гриб зимує у конідіальній стадії за лусочками бруньок та на пагонах) сприяють м'яка зима і рання тепла весна. Відмінною рисою розвитку хвороби в умовах теплої сухої весни є ураження квіток, молодої зав'язі і верхівок пагонів у середині кущів. У місцях ураження з'єднання являється білий наліт (бурхливе наростання конідій), що пізніше темніє (сумчаста стадія гриба). Де сильніший імунітет? На трьох сортах смородини робили вивчення стійкості рослини до борошнистої росі. Всі сорти, які вивчалися, малі високу i середню стійкість до цього збудника. Найвищу стійкість до борошнистої росі малі сорти «Пам'ять» i «Університетська», середню стійкість - сорт «Мрія Київська». У рік проведення дослідження метоорологічні умови навесні сприяли розвитку збудника хвороби. Розповсюдження яких розпочався у I декаді квітня, а масове розсіювання їх спостерігалося у III декаді квітня. Симптоми борошнистої росі на смородині були виявлені в середині травня. У подальшому хвороба постійно прогресувала i досягла максимального розвитку в ІІІ декаді липня. Під час сильного розвитку борошнистої росі (II декада липня) на кущах смородини сорту «Мрія Київська» ураження листків здатність становило 39,6%. На сортах «Пам'ять» i «Університетська» - 29,6% i 30,3% (табл. 1). Таблиця 1. Стійкість сортів чорної смородини до ураження борошнистою росою Розвиток хвороби був відповідно таким: на сорті «Університетська» він становив 19,6%, «Пам'ять» - 18,5%, «Мрія Київська» - 25,4%. Виходячи з цього можна сказати, що найбільшого розвитку хвороба набула на сорті «Мрія Київська». Фунгіциди в обороні ягід Борошниста роса завдає великої шкоди насадженням смородини, уражуючи молоде листя, верхівки пагонів, плодоніжки ягоди, бруньки. При масовому розвитку борошнистої росі хворе листя скручується i передчасно засихає, уражені пагони викривляються i засихають. Ягоди погано розвиваються, втрачають свої товарні якості. У хворих рослин знижується зимостійкість. Для захисту від борошнистої росі чорної смородини використовували такі препарати: «Байлетон» (0,35 л/га), «Імпакт» (0,1 л/га), «Топаз» (0,3 л/га). Ефективність застосування препаратів проти борошнистої росі вивчалась на 3 сорти чорної смородини. У кожному варіанті брали по 10 облікових кущів, на яких намічали по 4 гілочки. Обліковували на них все листя. Обчислення проводилися згідно з загальноприйнятою у фітопатологічній практиці методиці. Обприскування здійснювали тільки y вечірній i ранковий годину з нормою витрати робочої рідини 1,5 л на один кущ. Догляд за насадженням чорної смородини проводився відповідно до загальноприйнятих рекомендацій. Проти збудника борошнистої росі було проведено 3 обприскування:

1. У період масового льоту яких збудника хвороби, яке спостерігалося у ІІ декаді липня;
2. За 20 днів до збору врожаю;
3. Після збору врожаю.

При дослідженні впливу фунгіцидів на обмеження розвитку борошнистої росі смородини нами було отримано такі показники: на сорті «Пам'ять» найбільш ефективним було застосування препарату «Імпакт» (0,1 л/га). Так, кількість уражених листків становила 9,3%, а розвиток хвороби - 2,3%. На контролі показники були наступними: 40,7% та 22,5%. (рис. 8). При застосуванні фунгіцидів «Топаз» (0,3 л/га) та «Байлетон» (0,35 л/га) результати були дещо гірші, ніж у препарату «Імпакт» (0,1 л/га). Кількість уражених рослин у них - на рівні 15,4 і 23,5% відповідно, а розвиток хвороби - 3,9 і 6,5%. На сорті смородини «Університетська» найбільш ефективним було також застосування «Імпакту» (0,1 л/га), ураження листків здатність становило 11,9%, а розвиток хвороби - 3,5% (рис. 9). На контролі ці показники становили 55,8 і 35,6%. При використанні «Топазу» (0,3 л/га) та «Байлетону» (0,35 л/га) кількість ураження рослин у них була на рівні 17,6 і 30,7% відповідно, розвиток хвороби - 11,1 та 10,2%. На сорті смородини «Мрія Київська» можна було спостерігати аналогічну ситуацію в порівнянні з двома попередніми сортами. Найбільш ефективним також було застосування фунгіциду «Імпакт» (0,1 л/га), ураженість рослин становила 10,9%, а розвиток - 2,9%. На контролі ці показники сягали 41,5 і 31,5%. Щодо двох інших препаратів («Топаз» (0,3 л/га) та «Байлетон» (0,35 л/га) рівень ураження рослини був наступним: «Топазом» - 16,9 і 4,7%, а «Байлетон» - 17,4 і 7,7%. Усі використані фунгіциди були ефективними в захисті смородини від борошнистої росі. Кращі результати отримані при застосуванні «Імпакт», ураженість листків і розвиток хвороби ставили найменші показники в період проведення досліджень. Ці всі дані свідчать, що ефективне використання фунгіцидів обмежує розвиток та поширення хвороби в умовах максимального її розвитку.